Алгоритм взятие биохимического анализа крови

Цель: диагностическая. Показание: обследование пациента.

Осложнения: гематома, тромбофлебит, сепсис, вирусный гепатит, СПИД. Место взятия крови: вены локтевого сгиба, предплечья, кисти.

Приготовьте: стерильные: одноразовый шприц емкостью 10-20 мл, лоток, ватные шарики, салфетки, 70% этиловый спирт, маску, перчатки, пробирки в штативе; резиновый жгут, клеенчатую подушечку, КБУ.

Алгоритм действия:

1. Объясните пациенту цель и ход процедуры, получите согласие. Уточните, не позавтракал ли пациент.

2. Напишите направление в лабораторию, пронумеруйте пробирку.

3. Помогите пациенту занять удобное положение.

4. Проведите деконтаминацию рук на гигиеническом уровне, обработайте их кожным антисептиком.

5. Наденьте маску и перчатки, защитные очки, передник.

6. Вскройте упаковку шприца однократного применения, соберите его, выпустите воздух, не снимая колпачок с иглы, положите шприц во внутреннюю поверхность упаковки.

7. Подложите под локоть пациента клеенчатую подушечку.

8. Наложите резиновый жгут на среднюю треть плеча на салфетку или на нательное белье.

9. Завяжите жгут так, чтобы свободные концы были направлены вверх, а петля вниз.

10.Прощупайте пульс на лучевой артерии ( пульс должен быть сохранен).

11.Исследуйте вену. Найдите наиболее наполненную вену.

12.Попросите пациента несколько раз сжимать и разжимать кулак для наполнения вены, затем зажать его.

13.Обработайте область локтевого сгиба, место инъекции последовательно двумя ватными шариками, смоченными в спирте, сбросьте их в КБУ. Третий ватный шарик держите в левой руке между IV и V пальцами.

14.Возьмите шприц в правую руку: II палец на канюле иглы, а III, IV пальцы охватывают цилиндр сверху, I палец снизу.

15.Зафиксируйте вену ниже предполагаемого места прокола большим пальцем левой руки.

16.Снимите колпачок с иглы и пунктируйте вену, как обычно ( кулак пациента при этом сжат).

17.Потяните поршень на себя, убедитесь, что игла в вене.

18.Наберите в шприц 5-7 мл крови, левой рукой медленно оттягивая поршень на себя.

19.Снимите жгут, кулак пациент должен разжать, быстрым движением извлеките иглу из вены.

20.Приложите ватный шарик со спиртом на место инъекции на 3-5 минут, попросив пациента слегка согнуть руку в локтевом суставе.

21.Снимите иглу со шприца, поместите в (СБУ.

22.Выпустите кровь из шприца медленно без напора в пробирку по стенке, не допуская ее разбрызгивания.

23.Закройте пробирку непромокаемой пробкой.

24.Пробирку с кровью вместе со штативом поставьте в контейнер, плотно закройте его.

25.Помогите пациенту встать или занять комфортное положение.

26.Убедитесь, что кровь не выделяется из места прокола вены, возьмите у пациента ватный шарик и поместите его в КБУ.

27.Отправьте контейнер и направление в биохимическую лабораторию.

28. Снимите перчатки, поместите в КБУ.

29. Вымойте и осушите руки.
Примечание:

— забор крови из вены на биохимический анализ проводится утром натощак в количестве 10 мл;

— забор крови на ВИЧ и К\У производят в любое время дня в количестве 5 мл;

— пробирка для забора крови должна быть сухой (иначе наступает гемолиз эритроцитов), химически чистой, иметь притертую резиновую пробку;

— запрещается проводить забор крови без шприца — только иглой

(имеется опасность разбрызгивания крови);

— в направлении укажите номер пробирки, цель исследования,

Ф.И.О, пол, возраст пациента, диагноз, отделение;

— наличие безопасной системы забора крови вакутайнер (ВО

(VACUTAINER) создает максимальную защиту медперсонала,

обеспечивает качество забираемого материала.

Не нашли то, что искали? Воспользуйтесь поиском:

Лучшие изречения: Студент — человек, постоянно откладывающий неизбежность. 10136 — | 7195 — или читать все.

195.133.146.119 © studopedia.ru Не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования. Есть нарушение авторского права? Напишите нам | Обратная связь.

Отключите adBlock!
и обновите страницу (F5)
очень нужно

источник

Оснащение: пробирка; лоток, ватные шарики, спирт, пинцет, дез р-р. жгут.

1. Объяснить пациенту цель и ход исследования и получить его согласие. При необходимости дать инструктаж и составить памятку по подготовке пациента к процедуре.

Соблюдение прав пациента. Забор крови из вены проводится утром, натощак, до приема лекарственных средств. Рекомендуется накануне исследования не принимать жирной пищи.

2. Подготовить оснащение, пронумеровать пробирку и направление.

Достижение эффективного проведения процедуры.

3. Помочь пациенту занять удобное положение для венепункции лежа или сидя.

Зависит от тяжести состояния пациента. Обеспечение доступа к месту инъекции

4. Вымыть и осушить руки, надеть спецодежду, перчатки.

Соблюдается безопасность сестры на рабочем месте

5. Подложить под локоть пациенту клеенчатый валик

Для максимального разгибания локтевого сустава

6. Наложить резиновый жгут в области средней трети плеча и завязать так, чтобы петля жгута была направлена вниз, а свободные концы вверх (под жгут подложить салфетку или расправить рукав рубашки).

Жгут не должен при завязывании ущемить кожу руки, а при венепункции его концы не должны попасть на обработанное спиртом поле.

7. Попросить пациента несколько раз сжать и разжать кулак. Пропальпировать вену, определяя ее направление, подвижность, наличие уплотнений.

Лучше пунктировать наполненную и фиксированную вену.

8. Обработать вену в области локтевого сгиба ватными шариками или салфетками, смоченными 70% спиртом не менее двух раз, меняя их и соблюдая правила асептики.

Обеспечение инфекционной безопасности.

Возникает ощущение «попадания в пустоту».

2. Убедиться, что игла в вене: потянуть поршень на себя.

В шприце должна появиться кровь. Профилактика осложнений

3. Продолжать тянуть поршень на себя, набирая нужное количество крови и не снимая жгута.

Количество крови зависит от вида и количества анализов.

4. Развязать жгут, прежде чем извлечь иглу из вены.

Для предотвращения образования гематомы в месте пункции.

5. Прижать место пункции стерильным ватным шариком (салфеткой), смоченным 70% спиртом, извлечь иглу. Фиксировать шарик в течение 1 — 2 минут, затем сбросить в дезинфицирующий раствор.

6. Попросить пациента согнуть руку в локтевом суставе, удерживая ватный шарик на месте пункции

Ватный шарик на месте пункции сдавливает вену и способствует остановке кровотечения после инъекции.

7. Снять иглу со шприца, сбросить в дезраствор.

Это можно не делать, но необходимо знать, что эритроциты крови могут быть повреждены при выпуске крови из шприца через иглу и это вызовет их гемолиз.

8. Выпустить медленно кровь по стенке пробирки, находящейся в штативе

Следить, чтобы кровь не пенилась при быстром наполнении пробирки. Это приведет к гемолизу крови в пробирке.

9. Положить шприц в лоток для дезинфекции.

Обеспечение инфекционной безопасности.

Помочь пациенту встать или лечь удобно.

Зависит от тяжести состояния пациента

2. Установить штатив в контейнер, затем в бикс, уплотнив ватой или поролоном.

Для доставки в лабораторию.

3. Доставить бикс с кровью и направлением в лабораторию.

Обеспечение своевременной доставки в лабораторию.

Продемонстрируйте технику сбора анализа мочи по Зимницкому

Оснащение: 8 чистых банок с этикетками, 2-3 чистые банки.

Установить с пациентом доверительное отношение, объяснить механизм проведения процедуры и получить согласие на ее проведение; 8 чистых сухих промаркированных ёмкостей с указанием порядкового номера и и указанием времени сбора мочи; заполненные бланки направления; 2-3 сухих чистых дополнительных ёмкостей; емкость с дезинфицирующим раствором и контейнер для мусора.

Подготовить 8 сухих флаконов емкостью 250–400 мл; на каждый флакон наклеить этикетку с обозначением названия исследования (анализ мочи по Зимницкому), фамилии и инициалов больного, номера порции, часов, в интервале между которыми больной собирает мочу в каждый флакон (6.00– 9.00, 9.00–12.00, 12.00–15.00, 15.00–18.00, 18.00–21.00, 21.00–24.00, 0.00–3.00, 3.00–6.00).

Моча собирается больным на протяжении суток (24 ч) обычно с 6 утра до 6 ч следующего утра. В 6 ч утра больной должен опорожнить мочевой пузырь в туалет, на протяжении каждых последующих 3 ч мочиться в соответствующий флакон один или несколько раз.

Проследить, чтобы больной заполнил все флаконы. В ночное время разбудить больного, чтобы он опорожнил мочевой пузырь во флакон.

Если не хватает объема флакона (при полиурии), обеспечить дополнительный флакон (обязательно подписав его соответствующим образом). Утром следующего дня (после заполнения последнего флакона) отправить все флаконы в лабораторию (включая те флаконы, которые остались незаполненными).

— Начинают забор мочи в 6.00, производят каждые 3 часа и заканчивают в 6.00 следующего дня

— Пациент должен утром обработать наружные половые органы теплой водой с мылом и опорожняет мочевой пузырь в унитаз

— Во время менструации моча в плановом порядке не собирается.

— В экстренных случаях, по назначению врача, моча собирается катетером

Туалет полости рта

Оснащение: Стерильный лоток, пинцет, 2 шпателя, Ёмкость с 2% раствором гидрокарбоната натрия или 10% раствором тетрабората натрия Лоток для сброса, использованного материала Ёмкость с дез. раствором и чистая ветошь и теплая кипяченая вода, Ёмкость для использованной ветоши

Последовательность действий: Вымойте руки гигиеническим способом. Обработайте пеленальный стол ветошью, смоченной одним из дез средств, Положите ребёнка на пеленальный стол (ближе к источнику света), Возьмите стерильным пинцетом стерильную марлевую салфетку из бикса Оберните указательный палец правой руки стерильной марлевой салфеткой, свободный конец которой зажмите в кулаке, Левой рукой возьмите ёмкость с одним из приготовленных растворов и смочите марлевую салфетку над лотком для сброса, использованного материала, Откройте левой рукой рот ребёнку, надавливая на подбородок и, опуская его вниз, Осторожными движениями указательного пальца правой руки с помощью салфетки снимите налеты со слизистой оболочки сначала в преддверии рта (внутренняя поверхность щек и десны), затем в собственно ротовой полости (под языком, спинка языка, твердое небо). Использованную марлевую салфетку сбросьте в лоток для сброса, использованного материала.

источник

Оснащение:стерильная игла диаметром 1,5мм длиной 40 – 60мм, стерильный одноразовый шприц объемом 10мл, стерильные ватные шарики, салфетки, бинт, 70% спирт, жгут, клеенчатая подушечка, штатив с пробирками (пробирки сухие и с антикоагулянтом), резиновые пробки, контейнер для транспортировки, направление, журнал для регистрации анализов, контейнеры с дезраствором, одноразовые перчатки, маска.

Приветствовать пациента, представиться.

Объяснить пациенту цель и ход предстоящего исследования и получить информационное согласие на процедуру.

Информировать пациента за день о предстоящем исследовании.

Объяснить пациенту правила предстоящей подготовки к исследованию.

Исключить утром в день исследования завтрак, прием лекарственных средств, физиотерапию, массаж, гимнастику, рентгеновские исследования, курение.

Исключить прием контрацептивов.

Рекомендовать пациенту проконсультироваться у врача по поводу приема назначенных лекарств перед исследованием крови.

Попросить пациента повторить ход подготовки к исследованию, при необходимости обеспечить письменной инструкцией.

Сообщить к каким последствиям приведет нарушение рекомендаций медицинской сестры.

Проинформировать пациента о точном времени и месте проведения исследования.

Подготовить направление на исследование накануне, заполнив его по форме (указать наименование ЛПУ, отделение, № палаты, лабораторию, вид анализа (ФИО пациента, подпись медицинской сестры, дату взятия материала, № истории болезни, номер полиса)

Техника взятия крови на биохимические исследование.

Усадить пациента (уложить) в удобное положение.

Под локоть положить валик.

Вымыть руки гигиеническим способом, надеть маску, стерильные перчатки.

Через салфетку наложить жгут на среднюю треть плеча, так чтобы петля была направлена вниз, а концы — вверх; время наложения жгута не должно превышать 1 минуту.

Обработать перчатки 70% спиртом дважды.

Обработать область локтевого сгиба последователь двумя ватными шариками, смоченными 70% спиртом (движение шарика снизу вверх). Первым шариком обработать большую поверхность, вторым – непосредственное место пункции.

Найти наиболее наполненную вену. Пациент работает кулаком, зажимает его.

Потянув кожу локтевого сгиба рукой и фиксировать вену.

Взять шприц правой рукой, придерживая канюлю иглы указательным пальцем.

Пунктировать вену иглой: ввести иглу срезом вверх, параллельно коже рядом с намеченной веной. Изменить направление иглы пока не появится ощущение «попадания в пустоту». В шприце появится кровь.

Набрать в шприц необходимое количество крови (для определения одного показателя достаточно 3-5мл крови, а при назначении большего количества исследований следует исходить из расчета 1 мл крови на одно исследование).

Снять жгут (потянув его за конец).

Извлечь иглу, прижав место пункции ватным шариком, смоченным 70% спиртом.

Попросить пациента согнуть руку в локтевом суставе. Можно зафиксировать шарик бинтом. Снять шарик через 5 минут и сбросить его в 5% растворе хлорамина.

Справиться о самочувствии пациента, проводить в палату. Спустить кровь из шприца в сухую центрифужную пробирку (кровь должна стекать медленно по стенке пробирки).

Примечание:если исследуется система гемостаза, кровь спускается в пробирку с антикоагулянтом в соотношении: 9 частей крови, 1 часть антикоагулянта.

Закрыть пробирку плотно резиновой пробкой, поставить штатив в контейнер для транспортировки анализов.

В направлении и на пробирке должен быть один и тот же номер.

Подвергнуть изделия медицинского назначения однократного и многоразового использования обработке в соответствии с отраслевыми нормативными документами по дезинфекции и предстерилизационной очистке и стерилизации.

Провести дезинфекцию и утилизацию медицинских отходов в соответствии с Сан. Пин 2.1.7.728-99 «Правила сбора, хранения и удаления отходов лечебно-профилактических учреждений».

Снять перчатки, поместить в накопительный контейнер с дезраствором.

Вымыть руки гигиеническим способом.

Сделать запись в журнал о взятии материала на исследование.

Доставить кровь в лабораторию не позднее 1,5 часов после взятия.

источник

Расшифровка биохимического исследования крови позволяет выявить, есть ли какие-то неполадки в организме пациента. Биохимический анализ крови это часто применяемый метод исследования заболеваний внутренних органов.

Для получения точного результата нужно соблюдать алгоритм забора крови на биохимическое исследование:

• Забор проводится натощак, последняя еда не раньше, чем 12 часов назад. Можно пить воду, но только негазированную. Исключено употребление жвачек, конфет и леденцов.
• За 2 дня до сдачи анализов нужно не употреблять алкогольные напитки.
• Накануне исключить из своего рациона жирную, острую, жареную пищу.
• За 3 дня до исследования отказаться от чрезмерных физических нагрузок.
• В день исследования нельзя подвергаться любому эмоциональному напряжению и даже минимальной физической активности.
• Анализ принято сдавать утром, с 7 до 11 часов.
• Рекомендуется отказаться от приема любых медикаментов за 2 дня до исследования. Они могут помешать получению корректных результатов анализа.
• Нельзя курить за 1 час до исследования.
• Перед анализом рекомендован отдых в течение 10-15 минут. Придя в лабораторию, нужно какое-то время посидеть и отдохнуть.

Эта последовательность включает:

• Подготовку пациента к анализу;
• Технику забора крови.

до 250 мкмоль/л (новорожденные)

Мочевая кислота (uric acid)

Антистрептолизин О (also, асло)

Вот какие правила должна соблюдать медсестра перед осуществлением забора крови для исследования ее биохимического состава:

• Рассказать пациенту цели, ход исследования, получить его согласие на процедуру.
• Написать на пробирке для крови фамилию и имя пациента, подготовить необходимое оснащение, продемонстрировать это пациенту.
• Помочь человеку занять удобную позицию на кресле.
• Вымыть руки, высушить их, надеть стерильные медицинские перчатки.
• Покласть руку пациента на валик из клеенки.

После всех перечисленных действий медсестра может приступать к забору крови.

Так выглядит техника выполнения анализа:

1. В средней трети плеча накласть резиновый жгут, сказать пациенту, чтобы сильно сжал кулак. Процедуру сжатия и разжатия кулака нужно провести несколько раз. За это время медсестра находит вену, из которой будет взята кровь.
2. Протереть вену в области локтя салфетками, смоченные 70% спиртом.
3. Выполнить венепункцию.
4. Проверить, чтобы игла была в вене пациента, потянуть на себя поршень.
5. Тянуть поршень на себя, пока не будет осуществлен сбор достаточного количества крови.
6. Перед тем как вынуть иглу из вены, нужно развязать жгут.
7. Зажать место взятия крови стерильной салфеткой, пропитанной 70% спиртом, затем извлечь иглу.
8. Сказать пациенту сжать руку в локте, зажав спиртовую салфетку.
9. Иглу снять с использованного шприца и выкинуть в дезинфицирующий раствор.
10. Перемешать содержимое пробирки, переворачивая ее.
11. Покласть шприц в контейнер для дезинфекции.

После проведения всех этих действий медсестра должна помочь пациенту встать с кресла. Ей необходимо поставить пробирку в контейнер, снять медицинские перчатки, выкинуть их в урну. нужно доставить бокс с сывороткой в лабораторию.

Биохимическое исследование крови может быть назначено в целях профилактики для определения правильности функционирования внутренних органов.

Некоторые раз в год сдают кровь на биохимию, чтобы удостовериться, что в организме нет никаких патологий.

Но чаще это исследование крови пациенту назначает врач для диагностики заболевания. Анализ один из основных методов для правильной постановки диагноза.

Анализ назначается в случае:

• Наличия у пациента заболеваний, передающихся по наследству;
• Выявления заболеваний сердечно-сосудистой системы;
• Нарушений деятельности поджелудочной железы, кишечника, желудка;
• Лейкоза;
• Причин инфекционных процессов в организме;
• Сахарного диабета;
• Отклонений в гинекологической области;
• Болезней опорно-двигательного аппарата (артроза, артрита, остеопороза);
• Причин острой интоксикации;
• Патологий органов зрения;
• Кожные болезни.

Биохимическое исследование включает много показателей.

Часто врач назначает для сдачи только несколько показателей, которые могут подтвердить предполагаемый диагноз.

Стандартное исследование состоит из следующих пунктов:

1. Глюкоза. Показатель является основным для выявления наличия сахарного диабета (повышение параметра об этом свидетельствует). Снижение параметра включает заболевания печени и эндокринной системы.
2. Общий белок. Показатель назначается при исследованиях на присутствие инфекций в организме, болезней ЖКТ и мочеполовой системы, онкологии ( показатель понижен). Его увеличение может говорить о травмах, ожогах, перегревании человека, о ревматизме.
3. Общий билирубин. Повышение его уровня включает развитие цирроза, анемии, гепатита, желчекаменной болезни. Общий билирубин состоит из прямого и непрямого. Прямой связан с оттоком желчи, а непрямой — с заболеваниями печени.
4. СРБ или С-реактивный белок. Главный показатель наличия в организме воспалительного процесса.
5. Мочевина. Повышение показателей мочевины говорит о плохой работе почек, болезнях ЖКТ, сердечной недостаточности, новообразованиях.
6. Креатинин. Повышение креатинина свидетельствует о патологиях почек или щитовидной железы. Часто этот показатель назначается вместе с исследованием мочевины.
7. Общий холестерин. Повышение показателя говорит о подозрении на атеросклероз, печени или щитовидной железы.
8. Амилаза. Анализ исследуют при болезнях поджелудочной, желчного пузыря и почек. Выше нормы показатель обычно бывает у людей с сахарным диабетом, панкреатитом или холециститом.
9. АЛТ (Аланинаминотрансфераза). Повышение этого показателя может говорить о — гепатите, циррозе, раке печени, заболеваниях крови.
10. АСТ (Аспартатаминотрансфераза). Показатель для проверки состояния сердца, печени, нарушений мускулатуры.
11. Липаза. Увеличение липазы говорит о наличии заболеваний поджелудочной.

Биохимический анализ это распространенный метод исследования крови, правильно интерпретируя результаты, можно поставить точный диагноз и выявить серьезные заболевания. Например, биохимия крови диагностирует сахарный диабет, опухоли доброкачественной и злокачественной природы, гепатит и патологии в работе мочевыделительной системы.

Точность результата определяется подготовкой и поведением больного перед биохимическим исследованием:

1. Запрещается есть утром перед взятием крови, пить можно только чистую воду (нельзя чай, кофе, сладкие напитки). Последняя еда должна быть раньше 20.00, чтобы между ужином и процедурой был перерыв не менее 10 часов.
2. На результат анализа может влиять перенапряжение, сильная физическая активность или прием спиртных напитков, поэтому за день перед исследованием нужно избегать стрессов и употребления алкоголя.
3. Если утром не было возможности сдать кровь натощак, то допускается проведение исследования в течение дня (после 5-часового голодания).

Билирубин появляется впоследствии распада эритроцитов, поэтому регулярно образуется в организме. Сначала формируется непрямой билирубин в кровеносном русле и тканях: он не растворяется в воде и обладает повышенной токсичностью. В норме билирубин непрямого типа по крови попадает в печень, которая преобразует его в прямую форму.

Нарушение выхода прямой формы билирубина из печени свидетельствует о:

• Инфекционных болезнях;
• Острых вирусных гепатитах;
• Инфекционном мононуклеозе;
• Поражении цитомегаловирусом;
• Сифилисе (вторичная или третичная форма);
• Наличии паразитов;
• Токсическом гепатите;
• Жировом гепатозе;
• Раке печени;
• Нарушенной работе желчевыводящих путей (холецистит; холангит).

Нарушение выхода непрямого билирубина говорит о:

• Гипотиреозе у новорожденных;
• Наследственных патологиях;
• Обструкции камнями желчных протоков;
• Новообразованиях поджелудочной;
• Билиарном циррозе;
• Склерозирующем холангите.

Исследование количества АЛТ и АСТ говорит о состоянии печени, поэтому эти анализы называют печеночными пробами. Скрининг количества АЛТ и АСТ помогает определить функцию этого органа и увидеть развитие нарушений в его работе.

• Инфаркте сердечной мышцы;
• Приступе стенокардии;
• Тромбоэмболии легочной артерии;
• Злокачественных новообразованиях в печени;
• Ушибах или травмах мышц;
• Острой форме ревмокардита;
• Жировом гепатозе;
• Миопатиях;
• Гепатите, вызванном токсинами, вирусами или алкогольными напитками;
• Панкреатите в стадии обострения;
• Холестазе (застое) желчи;
• Гангрене.

• Жировом гепатозе;
• Механической желтухе;
• Отравлениях;
• Гепатите;
• Ожогах и травмах;
• Циррозе или раке;
• Миокардите или миодистрофии;
• Инфаркте сердечной мышцы;
• Состоянии шока;
• Миозите;
• Болезнях крови.

Амилаза — фермент, который производится поджелудочной железой и влияет на расщепление углеводов до глюкозы. Амилаза активно участвует в пищеварительном процессе, поэтому она в большом количестве содержится в самой железе.

Выделяют 3 типа фермента — альфа, бета и гамма-амилаза. Чаще в лабораторных условиях исследуют активность альфа-амилазы, которая делится на S и Р тип. В кровеносном русле находится около 55% S-типа амилазы. Если ее количество повышается, то этот процесс называют гиперамилаземия.

Болезни, при которых повышается амилаза крови:

• Свинка, вызванная вирусной инфекцией;
• Панкреатит в стадии обострения (максимальный уровень повышается через 4 часа после первого приступа, а понижается к нормальному уровню на 4-5 день после начала заболевания);
• Острый и хронический панкреатит (обычно активность фермента повышается во много раз);
• Злоупотребление спиртными напитками;
• Злокачественное или доброкачественное новообразование в поджелудочной железе;
• Внематочная беременность.

Липаза является пищеварительным ферментом, главной ее функцией считают процесс расщепления жиров. Липаза работает с помощью действия желчных кислот и колипазы (кофермента).
Для диагностики важна липаза, которая образуется в поджелудочной железе, поэтому определяют активность фермента для выявления нарушений в работе этого органа.

• Холестазе;
• Панкреатите в острой форме;
• Холецистите;
• Опухоли поджелудочной железы;
• Язвах;
• Подагре или чрезмерном наборе веса;
• Злоупотреблении лекарственными средствами, особенно обезболивающими и наркотическими препаратами;
• Ушибах, переломах и других травмах;
• Почечной недостаточности.

При диагностике болезней поджелудочной железы липазу считают более специфическим тестом, чем исследование активности амилазы. Повышение уровня липазы остается нормальным при свинке, трубной беременности, острой форме аппендицита и болезнях печени.

Если есть подозрения о возникновении панкреатита, то врачи советуют определить активность амилазы и липазы одновременно. Увеличение активности липазы крови при острой форме панкреатита может быть от 3 до 40 раз выше относительно физиологического состояния.

Для определения острой формы алкогольного панкреатита применяют соотношение количества амилазы и липазы. Когда эта пропорция больше 3, то причиной панкреатита является алкогольная интоксикация.

Когда возникает острая форма панкреатита, активность липазы в сыворотке повышается раньше по времени и сильнее, чем активность амилазы. Увеличение уровня амилазы в кровеносном русле начинается только через 6 часов после первого приступа панкреатита и достигает своего пика через 13-25 часов. Активность фермента остается повышенной на протяжении 7-11 суток.

Перечисленные биохимические показатели определяются в любой частной или государственной клинико-диагностической лаборатории. В большинстве лабораторных пунктов применяют высокоточные методы и пользуются оборудованием. Часто референтные значения каждого анализа указывают в бланке исследования в согласии с возрастом и полом пациента.

В любой лаборатории, государственной или частной, есть собственный набор реактивов и личные вычислительные аппараты. Нормы биохимических показателей могут сильно отличаться. Если возникает необходимость повторно обследоваться, то исследование рекомендуется проводить в одно и то же время дня и в одном и том же лабораторном отделении.

Цена биохимического анализа зависит от того, какие показатели крови нужно определить. Цена одного показателя — от 100 до 700 рублей.

источник

Алгоритм взятия биохимического анализа крови.

Оснащение: шприц для однократного применения, лоток стерильный с тампонами и пинцетом, жгут резиновый, салфетка (подложить под жгут), 70% этиловый спирт, спецодежда (стерильный халат, маска, перчатки), чистые пробирки в штативе.

Задача11 (У дитини 3 х років лікарем діагностовано дифтерія мигдаликів)

1.мс обстеження : втрата апетиту, нездужання, підвищена температура тіла, біль у горлі при ковтанні

2.мс втручання : Забезпечення режимних моментів — вологе прибирання, провітрювання палати, температурний режим 18-20оС, постільний режим, поточна дезинфекція; Забезпечення правильного догляду — зміна натільної та постільної білизни, зрізати нігті, мити руки, допомога при харчуванні, догляд за ротовою порожниною, носових ходів; Забезпечення харчування – їжа рідка, протерта, висококалорійна; Забезпечення лікування – парентеральне введення антитоксичної протидифтерійної сироватки за методом Безредка, дезінтоксикаційна терапія(реополіглюкін), діуретики(лазикс), антибіотики(еретроміцин, пеніцилін, леваміцетин, цефалоспорин).

4.протиепідзаходи : 1. хворого на дифтерію слід обов’язково госпіталізувати. З лікарну його виписують після клінічного видужання та дворазового бактеріологічного обстеження з негативним результатом. 2. Усіх, хто спілкувався з хворим повинен оглянути лікар. 3. Обов’язкова заключна дезинфекція у квартирі хворого. 4. За єпідемічним вогнищем встановлюють медичний нагляд протягом 7-8 днів.

· специф. проф. дифтерії : 3 міс, 4 міс, 5міс, 18 міс, 6 років, 14 р, 18 р, 23 р,28рВзяття слизу з зіва і носа на бак.дослідження.
Оснащення:Чашка петрі з середовищем Клауберга,2 стер.пробірки зі стержнями,бланк направлення,склограф,шпатель.
Виконання:Вимий руки.Постав чашку з середовищем в термостат(-37С) на 20хв.Розділи склографом чашку на зворотній стороні на 2 частини,підпиши №1-ніс і №2-зів.Одягти рукавички,маску,візьми мазок зі слиз.обол. з 2 носових ходів.Нанеси на чашку спочатку густі а потім паралельно рідкі штрихи.Відкрий дитині рота. Лівою рукою притримай язик шпателем.Іншим стержнем візьми мазок з мигдаликів.Зроби такий же висів.Напиши направлення,відправ висів до бак.лаб. протягом 2 год.

Задача12(Ви медсестра амбулаторії сімейної медицина …Омфаліт, катаральна форма)

1.мс обстеження : виділення з пупкової ранки, почервоніння шкіри навколо пупка, червоні смуги на животі, круглий тяж по середній лінії живота над пупком, з двох боків нище пупка, набряклість шкіри навколо пупка

2.мс втручання : Забезпечення режимних моментів — вологе прибирання, часте провітрювання палати, температурний режим 18-20оС, щоденно опромінювати бактерицидною лампою, ретельна дезинфекція; Забезпечення правильного догляду — зміна натільної та постільної білизни, зрізати нігті, мити руки, туалет пупкової ранки( промити 3% р-ном перекису водню, потім просушити і закрапати 96% р-ном етанолу); Забезпечення харчування – збереження грудного вигодовування малюка; Забезпечення лікування – антибактеріальна терапія( цефалоспорин, гентаміцин, оксацилін), боротьба с дисбактеріозом(біфідумбактерин) УФО шкіри в ділянці пупка.

2.Взяття біологічного матеріалу для лаб.досліджень;спостереження за пац. та вирішення його дійсних проблем;виконання лікарських призначень з етіотерапії та неспецифічної терапії;вирішення супутніх проблем пацієнта;навчання оточуючих елементам догляду за дитиною.
3.Розведіть краї пупкової рани.Наберіть піпеткою декілька крапель 3%р-ну перексиду водню і закапайте його в пупкову рану.Візьміть індивідуальну паличку з ватною кулькою,змочіть 96% етиловим спиртом.Обробіть пупкову рану від центру до периферії.Візьміть стерильну паличку з ватною кулькою,змочіть 5%розчином калію перманганату.Обробіть пупкову рану(не доторкаючись до шкіри навколо пупкового кільця).

4.Ванни зі слабким (рожевим) розчином перманганату калію.

5.Зміна натільноїбілизни, миття рук, щоденна гігіенічна ванна з відваром ромашки, шипшини, догляд за пупковою ранкою, зрізати нігті, догляд за ротовою порожниною, носовими ходами.

Задача 13(Ви медсестра пологового будинку відділення новонародженого ..БЦЖ)

1.мс обстеження : Вакцинація проводиться якщо дитина не хвора, на шкірі в місці введення немає патологічного процесу, після огляду слизових оболонок, кон’юктиви очей. Вакцинація не проводиться якщо дитина хвора, Якщо мати дитини хвора на активний туберкульоз легень і отримувала лікування менш ніж за 2 місяці до пологів або у жінки діагностовано туберкульоз після народження дитини, враховуючи високий ризик інфекції у новонародженої дитини, вакцинація не проводиться.

Заповніть мед.документацію.

Режим і дієта матері-годувальниці

Кількість грудного молока та його повноцінність безсумнівно пов’язані зі станом здоров’я матері, її режимом, харчуванням, гігієнічними умовами. Добовий раціон матері, що годує, повинен становити в середньому 3500-3700 кал. Для забезпечення такою кількостю калорій потрібно вживати щодня 180-200 г м’яса або риби, 50 г творогу, 20 г сиру, 50 г вершкового і рослинного масла, 1 яйце, 3 склянки молока, кефіру, кисляку, 800 г овочів і фруктів і 500 г хліба. Об’єм рідини, що включає в себе соки, рідина, що міститься в їжі і фруктах, не повинен перевищувати 2 л на добу. Не рекомендуються продукти з сильним запахом (часник) або гіркоти, так як вони можуть змінити смак молока. Категорично забороняється під час годування груддю вживати спиртні напої, курити. Необхідні спокійна обстановка, достатній відпочинок, прогулянки на свіжому повітрі, сон не менше 8 год на добу. Недостатня секреція молока (гипогалактия) у матері може бути первинною (істинної) та вторинною. Остання частіше розвивається в результаті порушень в режимі, харчуванні, фізичних чи емоційних перевантажень. При усуненні причини вторинна гипогалактия проходить. Значно складніше ліквідувати первинну (справжню) гипогалактию. Для боротьби гіпогалактацієй, що розвивається, застосовують опромінення молочних залоз ртутно-кварцовою лампою, призначають сухі пивні дріжжі, масляний, розчин вітаміну А по 6-7 крапель в день.

Провести гігієнічну ванну

Показання: Догляд за шкірою та загартовування дитини.

Місце виконання: Домашні умови та лікувальні заклади.

Підготувати необхідне: Ванночка (краще емальована), водний термометр, емальована кружка або глечик, дитяче мило, пелюшка, простирадло, чистий одяг, охолоджена та гаряча переварена вода.

Алгоритм виконання: Вимий руки! Одягни фартух.Вимий ванночку з милом, змий гарячою водою. Поклади на дно ванночки чисту пелюшку.

Налий в ванночку води, виміряй температуру.Роздягни дитину, візьми на руки та обережно занури у воду.Однією рукою підтримуй голову дитини, а вільною рукою обмий волосяну частину голови, шию, тулуб, кінцівки.Обличчя водою з ванни не мий!Вийми дитину з води, облий чистою теплою водою з глечика, температура якої на 1 градус нижче ніж температура води гігієнічної ванни. Загорни в простирадло.

Обсуши шкіру обережними промокуючими рухами, не розтираючи її.Одягни або сповий дитину.В умовах стаціонару після проведення гігієнічної ванни знезараж фартух, ванночку 3% розчином хлораміну.Зроби відмітку про проведення гігієнічної ванни в листку призначень. Примітка: УВАГА!Ванночку використовують тільки для купання дитини.Температура води 36-37 0 С.Вперше новонароджену дитину купають через 1-2 дні після виписування з пологового будинку. З цього часу і до 6 місяців дитину купають щоденно. З 6 до 12 місяців через день, до 2 років – 2 рази на тиждень. Дитячим милом користуються з 3-4 тижня життя. М’якою мочалкою – після року. Тривалість купання для дітей до одного року – 5-7 хв., на другому році жит- тя – 8-10 хв., для старших дітей – 10-20 хв.З метою загартовування облий дитину водою, температура якої на 1 0 С нижче, ніж температура гігієнічної ванни. Увага!Для новонароджених дітей використовують тільки переварену воду! У перші місяці життя дітей можна занурювати у воду в пелюшці.

№5Дайте поради щодо организації куточку для новонародженої дитини та догляду за нею.
У дитини повинна бути окрема кімната. окреме ліжечко яке має знаходитись у затишному куточку щоб можна було підійти до ліжка з обох сторін.матрас має бути наповнений натуральними волокнами гіпо алергенним матеріалом(кінське або кокосове волосся).матрас має бути обтягнений водонепроникаючим матеріалом.
Замість подушки ложимо пелюшку складену в 4 р. або без подушки.Використовувати одяг з бавовни, дитину не сповивати.У дитини має бути окрема полиця в шафі, сповивальний столик.Прати і прасувати дитячий одяг окремо. Прати одяг господарським милом, прасувати одяг з обох боків.щоб температура в кімнаті була 20-25градусів, сон,вільне грудне вигодовування, ранковий туалет, щоденні ванночки, прогулянки на свіжому повітрі, провітрювання кімнати, догляд за пупковим залишком. Уголок для новорожденного должен находиться в самой тихой, светлой, хорошо проветриваемой части комнаты. В комнате, где будет располагаться детский уголок для новорожденного, нельзя курить и принимать гостей. детский уголок для новорожденного обязательно должен содержать :

• кровать для новорожденного• пеленальный столик для ребенка,• детский стульчик для кормления,• предметы гигиены• шкафчик для детских принадлежностей и игрушекОстальное по Вашему усмотрениюРассмотрим подробнее, какие требования предъявляются к детской мебели в уголке для новорожденного.Кровать для новорожденного

С первых же дней лучше укладывать ребенка в кроватку. Она должна быть расположена в светлой части комнаты, но не на сквозняке. На дне кроватки должен лежать щит — ровная плоская доска, на которую кладется плоский гладкий матрасик.

Задача19(Ви медсестра нефрологічного відділення …гострий пієлонефрит)

1.мс обстеження : гарячка, буль у попереку, біль у нижній частині живота, часті болісні сечовипускання, загальна слабкість, нужота, діарея

2.мс втручання : Забезпечення режимних моментів — вологе прибирання, часте провітрювання палати, температурний режим 18-20оС, постільний режим, профілактика пролежнів; Забезпечення правильного догляду — зміна натільної та постільної білизни, зрізати нігті, мити руки, догляд за шкірою, часті підмивання, зміна трусиків при нетриманні сечі, допомога в дотриманні особистої гігієни; Забезпечення харчування – молочно – рослинна №5, під час гострого періоду вилучити – м’ясні бульйони, цибуля, часник, шоколад, смажені страви, риба. рідини для пиття у 1,5 рази більше від вікових потреб(1,5 – 2л); Забезпечення лікування – АБ широкого спектру дії, уросептики, нітрофурани, протизапальна терапія, вітаміни, фітопрепарати, санаторно – курортне лікування

4.Дієта : Призначена ця дієта для людей із захворюваннями печінки, жовчного міхура і жовчовивідних шляхів. При дієті №5 можна Супи – овочеві з різними крупами, молочні, фруктові.

· Нежирне м’ясо (яловичина, можна і шинку), птию (кури) та рибу (судак, лящ, хек, навага, тріска, чорна ікра) – відварні або приготовані на пару. Рибу і м’ясо після відварювання можна запікати, також можна заливну рибу.

· Молоко, кефір, сир (не більше 200 г на день). Дозволяються також сирні страви – запіканки, суфле, ватрушки, ліниві вареники і негострий сир.

· Каші – на воді або на воді з додаванням молока, парові і запечені пудинги, відварні макарони, вермішель.

· Хліб – черствий білий і чорний (вчорашній), сухарі, сухе печиво, сухий бісквіт. 2 рази на тиждень дозволяється також з’їсти трохи добре випечених булочок або пирогів (але в тісті не повинно бути масла).

· Яйця варені – не більше 1 на день, омлет (теж з 1 яйця).

· Овочі та зелень – сирі й у вареному вигляді, різні овочеві страви і гарніри (особливо корисні морква і буряк).

· Фрукти і ягоди (крім кислих сортів) в сиром, запеченому і вареному вигляді.

· Варення (із солодких фруктів та ягід), мед, цукор, мармелад, паста, зефір (не більше 70 г на день);

· Овочеві і фруктові соки, неміцний чай, кава з молоком, відвар шипшини.

· Масло вершкове або рослинне додається в готові страви.

5.АТ. Манжетку накласти вище ліктьового згину, перевірте пульс, гумовим балончиком нагнітайте повітря до зникнення пульсу, зафіксуйте зникнення пульсу та нагнітайте ще 10 – 20 мм.рт.ст.поступово випускайте повітря з манжетки до появи першого і останнього тону, зафіксуйте показники.

Задача 20 (ви медсестра амбулаторної сімейної медицини.В чому полягає робота медичної сестри в день здорової дитини)

«Техніка вимірювання зросту дитині »

Показання: Оцінка фізичного розвитку дитини.

Місце виконання: Лікувально-профілактичні заклади.

Підготувати необхідне: Горизонтальний зростомір, склянки з дез.розчином, з чистими та використаними серветками.

Алгоритм виконання:Вимий руки. Встанови горизонтальний зростомір на столі шкалою до себе. Основу зростоміра накрий пелюшкою. Поклади дитину так, щоб маківка голови щільно торкалася нерухомої частини зростоміру. Розправ ніжки легким натискуванням руки на коліна. Підведи рухому планку до підошов. Визнач зріст на шкалі зростоміра в сантиметрах.

Знезараж зростомір дез.розчином.Дані вимірювання занести в“Історію розвитку дитини” або в “Історію розвитку новонародженого”.

Примітки Частота вимірювання зросту залежить від віку дитини. Дітей першого року життя вимірюють щомісячно, а після року 1 раз на квартал.

Руки повинні бути чисті, сухі та теплі.Дотримання правил техніки безпеки

За І рік життя збільшення зросту складає:

І квартал – 3 см щомісячно;ІІ квартал – 2,5 см щомісячно;ІІІ квартал – 1,5 см щомісячно;ІV квартал – 1 см щомісячно.

За І рік життя дитина в середньому виростає на 25см.

Середній зріст дитини старше року визначають за формулою: 75+5n, де n – кільк. років.

У 4 роки зріст дитини становить 100см. Якщо дитині менше 4 років, її зріст дорівнює: 100см –8(4- n), де n – кількість років.

Якщо дитині більше 4 років, то її зріст дорівнює: 100 + 6(n-4), де n – кількість років.

«Вимірювання окружності грудної клітки»

Показання:Вимірювання дитині на першому році життя щомісячно 1 раз

Оснащення:1.Сантиметрова стрічка 2. Пелюшка 3. Лялька – муляж 4. Дезинфікувальний розчин. 5. Сповивальний стіл

Місце проведення: Кабінет здорової дитини. Кабінет сімейного лікаря

Час проведення: Вранці 1 раз на місяць.

Підготовка до процедури 1. Вимити сантиметрову стрічку теплою водою з милом2. Просушити теплою пелюшкою3. Обробити дез.розчином сповивальний стіл 4. Вимити і просушити руки

Виконання процедури1.Покласти дитину на пелюшку на сповивальному столі2. Роздягнути — зняти сорочечку3. Взяти стрічку в руки і накладати ззаду на рівні нижніх кутів лопаток, а спереду — провести на рівні сосків 4. Відмічають дані в історії розвитку дитини. 1. Вимити та висушити руки1. Дані занести в «Історію розвитку дитини», у форму №112-у.

ПриміткаДотримання правил асептики.Забезпечення інфекційної безпеки.Дотримання правил асептики.Забезпечення інфекційної безпеки

«Вимірювання окружності голови»

Показання:Вимірювання дитині на першому році життя – щомісячно 1 раз

Оснащення:1.Сантиметрова стрічка 2. Пелюшка 3. Лялька – муляж 4. Дезинфікувальний розчин 5. Сповивальний стіл

Місце проведення: Кабінет здорової дитини. Кабінет сімейного лікаря.

Час проведення: 1 раз на місяць.

Підготовка до процедури: 1. Вимити сантиметрову стрічку теплою водою з милом2. Просушити теплою пелюшкою3. Обробити дез.розчином сповивальний 4. Вимити і просушити руки

Виконання процедури: 1.Покласти дитину на пелюшку на сповивальному столі2. Роздягнути — зняти шапочку3. Взяти стрічку в руки і накладати з аду по виступах потиличної кістки голови, а спереду по надбрівних дугах4. Відмічають дані. Дані занести в «Історію розвитку дитини», у форму №112-у.

Примітка: Дотримання правил асептики.Забезпечення інфекційної безпеки.Дотримання правил асептики.Забезпечення інфекційної безпеки

«Техніка проведення контрольного зважування»

Мета: Для визначення кількості молока, яке висмоктала дитина за одне годування.

Місце виконання: Дитяча поліклініка, дитяча лікарня, пологовий будинок,ФАП, сімейна амбулаторія

Підготувати необхідне: Горизонтальні медичні ваги,склянки з дез.розчином, чистими та використаними серветками, церату або памперс.

Алгоритм виконання: Горизонтальні медичні ваги,склянки з дез.розчином, чистими та використаними серветками, церату або памперс.

Відрегулюй ваги.Вимий руки.Сповий дитину, підклавши церату або памперс, щоб у випадку сечовиділення або дефекації не змінилася початкова маса тіла.Зваж дитину до годування і відразу після годування груддю.Знайди різницю між другим та першим показниками маси. Різниця у масі і буде відповідати кількості висмоктаного молока.Порівняй з віковою нормою.Дані про контрольне зважування занеси в ф-112 “Історію розвитку дитини”.

Примітка Після попередньої дитини ваги знезараж дез.розчином.Руки повинні бути чисті, сухі та теплі.Проведи контрольне зважування декілька разів протягом доби.

Прикорм. Слід дотримуватись таких правил: прикорм спочатку дають у малих кількостях (1—2 чайні ложки), поступово збільшуючи протягом тижня до такої кількості, щоб одне годування груддю замінювало його; давати прикорм перед годуванням груддю; другий вид прикорму вводять тоді, коли дитина звикла до першого; прикорм повинен бути гомогенним і не зумовлювати утруднень під час ковтання.

Основні правила масажу

Заняття проводять при температурі повітря 22-25 ° С, у приміщенні або на відкритому повітрі. Якщо ви вже почали загартовувати свою дитину, то температура повітря в приміщенні може бути і нижчою. Важливо торкатися до дитини теплими, м’якими руками — впевнено і ніжно. Свої руки перед цим можна розм’якшити скрабом, що підвищить їхню чутливість. Тіло малюка кремом не змащують.Для занять використовують час неспання дитини, коли вона найбільш розташована до контакту, але не раніше, ніж через годину після їжі. Для довідки: періоди неспання різко збільшуються після 1,5 місяців життя при переході від нормальної аутистичної фази розвитку немовляти (коли не гулянню, а сну він надає перевагу, який охороняє від надмірного впливу зовнішнього середовища) до початку становлення суб’єкт-об’єктних відносин — взаємодії з іншими. З цього віку можна розширювати комплекс розвиваючих вправ. Виконувати подібний комплекс слід щодня або кілька разів на день, починаючи щоразу в якості розминки з традиційних масажних прийомів погладжування, розтирання, розминання, пасивних вправ для рук і ніг, а потім переходячи до динамічних впливів. Прикладами вправ, що входять в комплекс динамічної гімнастики, є погойдування дитини вперед-назад, обертання дитини за руки чи за ноги навколо вертикальної осі та інші.
Починати слід з найпростіших вправ, дотримуючись закону поступовості наростання навантаження — тиждень за тижнем збільшуючи темп, амплітуду і час. У певному сенсі такий вплив є стресогенним для дитини. Важливо знати міру, дотримуватися закону золотої середини. Під час занять може виникнути опір скачкоподібного приросту навантаження у вигляді м’язової напруги, переляку, невдоволення і навіть плачу. У цьому випадку доцільно затриматися на досягнутому або навіть спуститися на більш низький ступінь. У кожної дитини свій темп оволодіння вправами. На кожному занятті створюйте передумови для більш складних вправ. Іноді потрібно призупинити заняття, змінити вправу, притиснути дитину до себе, з тим щоб знову продовжити, але без надриву, без зусиль.

Здача 21.(Дитині 12 –ти років скаржиться на загальну слабкість,погіршення апетиту…(краснуха)

1.скарги:підвищення температури,млявість,нежить,незначний кашель,почервоніння,конюктиви,висипка

Об’єктивно:підвищення температури,катаральний конюктивіт,збільшення периферичних лімфовузлів особливо потиличних,задньошийних ,привушних,болючи при пальпації,дрібно плямиста рожева висипка,з переважною локалізацією на розгинальних поверхнях кінцівок,на спині,сідницях,на обличчі,грудях,животі,можлива енантема на слизовій оболонці зіва

2.підготовка пацієнта та взяття біологічного матеріалу для лаб досліджень,спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем,виконання лікарських призначень,вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта, навчання оточуючих догляду за хворою дитиною.

3. Подготовка к бактериологическому посеву материала из миндалин

Забор материала со слизистой оболочки миндалин осуществляют натощак или через 2 часа после еды сухим стерильным ватным тампоном.

Необхідні засоби:

· 1.один стерильний ватний тампон, розміщені у стерильній пробірці 2. Шпатель.

· 5. Бланк “Направлення” мазків у бактеріологічну лабораторію”.

Правою рукою виймають з стерильної пробірки ватний тампон та просять обстежуваного відкрити рот. Шпателем (у лівій ру­­ці) притискають передні дві третини язика та вводять тампон у по­рожнину рота (рис. 2.8). Штриховим (зшкрябуючим) рухом спочатку про­во­дять одним боком ватника по правій половині зіва – по піднебінних дужках та мигдалику, а потім, не обертаючи тампона (іншим його боком), – по лівій половині глотки. Якщо на слизовій оболонці є нальоти, мазок слід брати починаючи з місця, де нальоту немає, просуваючи ватник в напрямку самого нальоту та по його поверхні. При цьому намагаються отримати шматочок нальоту та залишити його на ваті тампона. Потім тампон виводять з порожнини рота та, не торкаючись його стерильною частиною ні до зубів, ні до губ, ні до будь-якого іншого предмета, занурюють у стерильну пробірку.

4. Внутрішньом’язова ін’єкція цефозоліну

Місце введення внутрішньом’язових ін’єкцій. Для внутрішньом’язових ін’єкцій використовують такі анатомічні ділянки: — верхньозовнішній квадрант сідниці ( для визначення його, сідницю умовно розділяють на чотири квадранти: проводять вертикальну лінію через сідничний горб, а горизонтальну – через великий вертлюг стегнової кістки, тут немає великих судинних і нервових стовбурів);

— передньозовнішню поверхню стегон;

— підлопаткові ділянки, рідше, рідше триголовий м’яз плеча.

Перед проведенням внутрішньом’язової ін’єкції в сідницю хворому пропонують лягти на живіт. Шкіру при цьому розтягують. Кут введення голки — 90°.

Шкіру сідниці розтягують і фіксують між І та ІІ пальцями лівої руки. Пропонують пацієнтові зробити глибокий вдих. Перпендикулярно до поверхні шкіри, помірно, різким рухом, уводять голку на глибину 3-4 см, проколюючи при цьому шкіру, підшкірну жирову клітковину (фасцію), великий сідничний м’яз, але голку всю не уводять, залишають на зовні не менше ¼ довжини. Дещо відтягують поршень і переконуються в тому, що голка не потрапила в судину ( у шприці з’являється кров). Якщо препарат темного кольору і кров у шприці побачити неможливо, від голки від’єднують шприц, і, переконавшись у відсутності крові в муфті, знову їх з’єднують. Ліки уводять повільно, щоб звести до мінімуму больові відчуття і рівномірно роз приділити препарат у тканині. Притискають стерильним ватним тампоном в місці уколу і швидким рухом видаляють голку, а місце ін’єкції масажують 1-2 хвилини.

5. Отит Артрит Пневмония Ангина Тромбоцитопеническая пурпура

Краснушный энцефалит (менингоэнцефалит) – самое серьезное осложнение после краснухи. Проявиться заболевание может уже через несколько дней после возникновения сыпи.у вагітних призводить до народження дітей з аномаліями та вадами.

Задача 25 (У 8-річної дитини ,скарги впродовж місяця на підвищення температури ввечері,слабкість,погіршення апетиту,біль у кістках.Дитина стала млявою,в неї зменшилась маса тіла.Обєктивно стан тяжкий,шкіра і слиз.об бліді.На шиї,у пахвових ямках промацуються збільшені лімфо вузли.У легенях дихання везикулярне.Тони серця ритмічні.Печінка виступаю із краю реберної дуги на 3-4 см .селезінка не промацується.В анамнезі переферійної крові виявлено бластні клітини.) (гострий лейкоз)

1.Проведіть медсестринське обстеження.Скарги пацієнта: прогресуюча загальна слабкість,швидка втомлюваність,біль у кістках,суглобах, буль у горлі, непостіна субфебрильна темпер. –гарячка,кровоточивість ясен,носа,втрата апетиту,гол біль,блювання.Анамнестичні дані:дія етіологічного чинника,початок невиразний з неспецифічних симптомів,настання тяжкості симптомів 1-3 міс.,лікування ангіни,стоматиту неефективне.Обєктивно: шкірні покриви бліді із землистим відтінком зі слідами крововиливів,поз симптоми джгута і щипка,виразкова некротична ангіна ,стоматит,тем 39-40,збіл.лімфовузли-підщелепні шийні мякі неболючі рухомі.,зниж маси тіла,розлади зору і слуху,болючість при постукуванні по кістках,кровоточивість з ясен,носа,гематурія.

2.Складіть медсестринські втручання :1.Підготовка пацієнта на взяття біологічного матеріалу для лаб.дослідження(взяття крові ЗАК,бак дослідження,пункція кісткового мозку, трепанації здухвинної кістки,спиномозкової пункції, пункції лімфатичних вузлів,мазки з зіва мигдаликів на флору.

2.Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем

3.Виконання призначення лікаря (Антиметаболіти(метотрексат,цитозин-арабінозид),Алкілуючі сполуки( циклофосфан,мієлосан),Протипухлині циклофосфан рубоміцин, гормони(преднізолон)Дезинтоксикаційна терапія(альбумін,ізотон.розчин,поліглюкін),Імунотерапія(інтерферон,імуноглобулін,Інфузійна терапія глюкозо сольові розчини, симптоматичне.

4.Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта

5.Навчання батьків або оточуючих догляду за хворою дитиною

3.надайте невідкладну допомогу в разі носової,шлун-кишкової кровотечі. 3 Хворому призначається строгий постільний режим, забороняється прийом води і їжі, на живіт рекомендується покласти міхур з льодом: необхідно знати, що судинозвужувального ефекту міхур з льодом не дає, але надає дисциплінуючий вплив на хворого.

Кошти, володіють гемостатическим і ангіопротектівним властивостями:
— Дицинон вводять в /в 2-4 мл 125% р-ра, потім через кожні 4-6 год. по 2 мл. Можна вводити в /в крапельно, додаючи до звичайних розчинів для інфузій.
— 5% р-р епсилон-амінокапронової кислоти по 100 мл через кожні 4 години; 5-10% р-р аскорбінової кислоти по 1 -2 мл в /в.
— 10% розчин кальцію хлориду до 50-60 мл /добу в /в.
— 1% або 03% р-ра вікасолу відповідно 1-2 і 3-5 мл.
— Внутрішньовенне введення Н2-блокаторів гістаміну (ранітидину) по 50 мг 3-4 рази на добу, фамотидин (Квамател) по 20 мг 2 рази на добу, інгібітори протоновой помпи (Омепрозол по 40 мг 1-2 рази на добу).

Решта заходи щодо ведення та лікування цієї групи хворих перебуває в компетенції хірургів

4.Продемонструйте догляд за ротовою порожниною. Основний спосіб гігієнічного догляду за ротовою порожниною – двічі на день (вранці і перед сном) чистити зуби. Чищення зубів необхідне для знищення зубного нальоту, сповільнення процесів утворення зубного каменю, який є одним із головних чинників розвитку карієсу і парадонтозу, знищення неприємного запаху з рота, зменшення кількості мікроорганізмів у ротовій порожнині, в тому числі і умовно-патогенних, для розвитку яких у ній є необхідні поживні речовини та сприятливі щодо температури і вологості умови.Для механічного чищення зубів використовують спеціальні зубні порошки і пасти. Головними компонентами зубного порошку є очищена крейда та різні додатки. Властивості зубного порошку очищати зуби і масажувати ясна достатньо високі, однак його головним недоліком порівняно з пастами є абразивний вплив на емаль зубів. Перевагою паст, до складу яких входить значно менше крейди, ніж до складу зубних порошків є і можливість створення різноманітних композицій щодо складу, зручність та гігієнічність користування. Асортимент зубних паст включає 1) гігієнічні, 2) лікувально-профілактичні. У рецептуру лікувально-профілактичних паст, на відміну від гігієнічних, з метою створення протизапального, фторзамічного позитивного впливу на зуби і ясна вводяться різні біологічно активні речовини: вітаміни, рослинні екстракти, мінеральні солі, мікроелементи

Задача 26*(Ви медсестра ендокринологічного відділення .На стаціонарному лікуванні дівчинка 10 років.Діагноз цукровий діабет.)

Задача 29. Ви медсестра дитячої поліклініки. На прийомі мати з дитиною 6 міс.Вигодовування штучне з 2х місячного віку. Вага при народжені 3 100 г,зріст 50 см. При зважування вага 7 500 ,при вимірювання зріст 66,5 см

Алгоритм взятия биохимического анализа крови.

Оснащение: шприц для однократного применения, лоток стерильный с тампонами и пинцетом, жгут резиновый, салфетка (подложить под жгут), 70% этиловый спирт, спецодежда (стерильный халат, маска, перчатки), чистые пробирки в штативе.

Задача11 (У дитини 3 х років лікарем діагностовано дифтерія мигдаликів)

1.мс обстеження : втрата апетиту, нездужання, підвищена температура тіла, біль у горлі при ковтанні

2.мс втручання : Забезпечення режимних моментів — вологе прибирання, провітрювання палати, температурний режим 18-20оС, постільний режим, поточна дезинфекція; Забезпечення правильного догляду — зміна натільної та постільної білизни, зрізати нігті, мити руки, допомога при харчуванні, догляд за ротовою порожниною, носових ходів; Забезпечення харчування – їжа рідка, протерта, висококалорійна; Забезпечення лікування – парентеральне введення антитоксичної протидифтерійної сироватки за методом Безредка, дезінтоксикаційна терапія(реополіглюкін), діуретики(лазикс), антибіотики(еретроміцин, пеніцилін, леваміцетин, цефалоспорин).

4.протиепідзаходи : 1. хворого

Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; Нарушение авторского права страницы

источник